Підшлункова залоза виділяє травні ферменти, які перетравлюють компоненти їжі в тонкому кишечнику. Ферменти розщеплюють складні поживні речовини, амілаза – вуглеводи, ліпаза - жири, а протеаза - білки¹.

амілаза
розщеплює
вуглеводи

ліпаза
розщеплює
жири

протеаза
розщеплює
білки

Коли організму не вистачає поживних речовин, у людини знижується маса тіла, вона відчуває слабкість, млявість². Виникають гіповітамінози: шкіра стає сухою, волосся - ламким, псуються і ламаються нігті, кровоточать ясна, в куточках рота з'являються заїди, відзначається почервоніння язика і відчуття печіння в роті³.

Через порушення в роботі підшлункової залози порушується баланс між обсягом і складом спожитої людиною їжі і тим, як травна система здатна цю їжу перетравити і поглинути³.

Цей феномен називається «дефіцит ферментів». Ймовірними причинами його появи є порушення функції підшлункової залози і недостатня кількість ферментів³.

Причини, що викликають знижене виділення ферментів, можна умовно розділити на дві групи: гастрогенні та панкреатичні³.

Зазвичай нормалізувати процеси травлення допомагають ферментні препарати. Прийом такого засобу передбачає, що застосовані ферменти будуть працювати разом з «рідними» ферментами підшлункової залози людини².

Традиційні ферментні препарати — це таблетки з захисною оболонкою (стійкою до дії шлункового соку), яка розчиняється у верхніх відділах тонкої кишки. Як тільки захисна оболонка розчиняється в потрібному середовищі, препарат починає діяти.

Одні лікарські препарати містять компоненти шлункового соку (пепсин, соляну кислоту), інші - ферменти, що розщеплюють білки, жири та вуглеводи (амілаза, ліпаза, трипсин), треті - панкреатин плюс жовчні кислоти і інші додаткові речовини².

В аптеках присутні ферментні препарати, що поліпшують травлення і допомагають пацієнтам з недостатністю підшлункової залози, з неоднаковою фармакологічною активністю, здатністю розщеплювати білки, вуглеводи і жири. Ферментні препарати відрізняються між собою формою випуску, складом і кількістю ферментів, яка виражається в одиницях по ліпазі, яка розщеплює жири. Для оцінки використовуються міжнародні стандарти, за діючими рекомендаціями яких визначається сила кожного ферментного препарату в міжнародних одиницях по ліпазі. Підбір дозування проводиться індивідуально та залежить від ступеня недостатності травлення.

Доза препарату Фестал^® НЕО 10 000 залежить від дефіциту панкреатичних ферментів у дванадцятипалій кишці і встановлюється індивідуально. Якщо немає інших рекомендацій та у разі вживання важкоперетравлюваної рослинної їжі, жирної або незвичної їжі приймати 1–2 таблетки однократно. В інших випадках при виникненні розладів травлення рекомендована однократна доза становить 2–4 таблетки. При необхідності дозу препарату можна підвищити. Збільшення дози з метою зменшення симптомів захворювання, наприклад стеатореї або симптомів хронічного панкреатиту, потрібно проводити тільки під контролем лікаря. Добова доза ліпази не повинна перевищувати 15000–20000 ОД ЄФ на 1 кг маси тіла⁴.